Перезавантаження української іпотеки

Настав час дворівневого іпотечного ринку
Житлова іпотека є стародавньою формою забезпечення зобов’язань, без якої неможливо уявити економічні відносини у будь-якій країні. Характерними ознаками житлової іпотеки є низькі фіксовані відсоткові ставки і тривалі терміни, тому зрозуміло, що джерелами фінансування іпотеки не можуть виступати лише короткострокові залучення коштів на банківські депозити. Зазвичай кредитні ресурси залучають у цю сферу через особливі форми запозичень на ринку цінних паперів, які забезпечуються власне іпотечними кредитами — розміщенням іпотечних облігацій.
Найуживаніша у світі дворівнева модель функціонування іпотечного ринку передбачає наявність первинного ринку, на якому складаються відносини між іпотечним кредитором і позичальником щодо надання та погашення іпотечних кредитів, тоді як на вторинному ринку відбувається рефінансування шляхом емісії іпотечних цінних паперів або безпосередньо кредиторами, або в результаті перепродажу іпотечних кредитів спеціалізованим на емісії облігацій посередникам.